Жанри і стилі кіно

Як вам вже відомо, всі види мистецтва розподіляють за жанрами, проте в кожному з них — музиці, живописі — цей поділ  специфічний. Яка ж специфіка кіножанрів? Це поділ фільмів на групи за певними художніми формами, які мають схожі риси внутрішньої будови, на основі споріднених тем, образів-типажів. Кіножанри не мають чітких меж, вони взаємопроникають, тому часто фільм можна віднести до кількох жанрових груп. Традиційні жанри переосмислюються, виникають нові. Отже, будь-яка система жанрів завжди умовна, відкрита  до змін.

Візьмемо для прикладу фантастику, де уява переважає над реальністю. У фантастичних фільмах чудернацька картина світу зазвичай протиставлена повсякденності, діють неіснуючі в реальності герої. Згадаємо знаменитий бойовик «П’ятий елемент» .

 Фантастика поділяється напіджанри: фентезі, антиутопія, кіберпанк.

Відмінність фентезі полягає в тому, що дії відбуваються у світах, в яких живуть міфологічні істоти: ельфи, гноми, дракони, перевертні, демони або, приміром, придумані гобіти, як у кінотрилогії «Володар перснів».

Антиутопія належить до соціальної фантастики й відображає уявне безпросвітне майбутнє з тоталітарними режимами, війнами, злочинами, насильством, епідеміями тощо. Мета таких кінофантазій — показати, що і сьогодні існують передумови, здатні призвести до подібного існування. Приклад — «Сталкер» режисера Андрія Тарковського.

Тематика кіберпанку фокусується на комп’ютерах, високих технологіях і проблемах, які виникають у суспільстві внаслідок технологічного прогресу. Прикладом жанру може бути кінокартина «Матриця».

"Володар Перстнів"

Розрізняють авторське кіно або арт-хаус, що претендує на новаторство, і так званий «мейнстрим» — високобюджетні фільми.

Публіка і кіновиробники застосовують власні жанрові ярлики. Гля-дацька аудиторія зазвичай обізнана про грані популярних жанрів і очікує побачити варіант втілення цих «жанрових стереотипів». Окремі типи фільмів пов’язують з режисерами чи зірковими акторами відповідно до їхніх амплуа. Приміром, актор Сільвестр Сталлоне асоціюється з бойовиками, а режисер Альфред Хічкок — з фільмами жахів.

До поширених жанрів кіно, окрім згаданих вище бойовиків і фантастики, належать мелодрама, комедія, музичний і пригодницький фільми, детектив.

Мелодрама — жанр художньої літератури, театрального мистецтва і кіно. Він розкриває духовний світ героїв в емоційних ситуаціях на основі загальнолюдських цінностей, зазвичай виражених через контраст: добро і зло, любов і ненависть.

Комедія, що характеризується гумором чи сатирою, спершу була жанром драматичного мистецтва і виникла як антипод трагедії. Вона має на меті розсмішити глядача, поліпшити настрій. Комічний ефект досягається самим виглядом персонажів, також за допомогою різноманітних прийомів: режисурою безглуздих і курйозних ситуацій, в які потрапляють герої, гіпертрофованою демонстрацією людських якостей в акторській грі, екранним суміщенням несумісного в реальному житті. Існують такі її піджанри: лірична або романтична (про кохання), музична, трагікомедія, ексцентрична (сповнена трюків), кримінальна (головні герої — гангстери, злодії, поліцейські), пародія (твір-насмішка на основі навмисного наслідування ознак певного жанру, стилю).

Пародія «Суперфорсаж!» (реж. Аарон Зельцер і Джейсон Фрід-берг) — це фільм-перевертень, який завдяки пародійній грі акторів, візуально схожих з копійованими персонажами, висміює популярну серію фільмів «Форсаж», сучасну поп-культуру загалом.