Історія кіно. Як з’явився кінематограф

Кіно, напевно, найцікавіше видовище в нашому сучасному світі. Зараз дуже важко уявити наше життя без кінематографа. Не менш цікава і історія кіно. Історія кіно йде корінням в не дуже далеке минуле. І починалася вона з анімованих малюнків. Сьогодні ми з вами пройдемося по історії виникнення кінематографу, починаючи з найперших кроків його становлення в світовій культурі.

Анімація старше кіно. Це слово означає «пожвавлення» або «одухотворення» (від латинського «anima» – душа). Вважається, що ера анімації почалася з винаходу тисяча вісімсот сімдесят сьомому році праксиноскоп. Його придумав і сконструював французький винахідник Еміль Рейно. Незвичайний оптичний прилад виглядав як невисокий циліндр з дзеркалами і мініатюрними малюнками. Коли він обертався, глядачі могли розгледіти рухому фігурку.

Слово кінематограф походить від двох грецьких слів: кінема – «рух» і графо – «писати», тобто «опис руху». Таке звичне сьогодні явище не могло б відбутися без кіноплівки. Її винайшов тисяча вісімсот вісімдесят п’ятому році американець Джордж Істмен. Основою для кіноплівки став целулоїд: прозорий, гнучкий і міцний матеріал. На жаль, перші зразки кіноплівки не можна було довго зберігати – вони просто перетворювалися на масу, схожу на желе. У різних країнах це нове явище називали по-різному: у Франції – сінема, в Німеччині – ліхтшпіль (ігросвет), в Росії – ілюзіон.

Кіно придумали знамениті французькі винахідники – брати Луї та Огюст Люм’єр. В результаті, визнаними винахідниками кінематографа стали французи, брати Луї і Огюст Люм’єри. Апаратура  Люм’єрів виявилася дуже зручною, з її допомогою можна було легко знімати і демонструвати фільми на великому екрані, що і зумовило успіх їхнього винаходу. “Кінематограф” (або “сінематограф”) – саме так називалося пристрій Люм’єрів.

Перша публічна демонстрація була дана в Парижі ще в березні 1895 р., але днем ​​народження кіно вважається інша дата, 28 грудня 1895 р., коли відбувся перший комерційний кіносеанс (це сталося в підвалі “Гран Кафе” на бульварі Капуцинів).

У своїх сеансах Люм’єри демонстрували кілька коротких (всього 50 секунд) Роликів, першим з яких був “Вихід робітників з фабрики”. Проте найбільш популярним з цих роликів став ролик під назвою “Прибуття поїзда”. Поїзд на екрані як би насувався на зал, що виглядало дуже реалістично і справляло сильне враження на глядачів.

«Великий німий» – так називалося кіно до тих пір, поки в двадцятих роках двадцятого століття не винайшли звук. Потім кіно стало кольоровим і наповнилося всілякими спецефектами. Це дивовижний світ, в якому оживають наші мрії і фантазії.